Роман Безус: "Хочеться порадувати Миколу Павлова якісною грою та результатом"
Лідер полтавської «Ворскли» підсумував трагікомічну ситуацію з Дереком Боатенгом, зізнавшись, що раніше ніколи не потрапляв в обставини з «жовтим» відтінком. Куди приємнішою для Романа Безуса стала розмова про футбол та найближчий поєдинок його команди проти «Іллічівця».
«Не панікую, бо знаю правду»
— Романе, після того, як Дерек Боатенг у неділю оприлюднив інформацію про нібито расистські висловлювання на його адресу з вашого боку, наступного дня до вас було не додзвонитися…
— Нічого не подумайте, я не ховався від розмов: спочатку був у дорозі за кермом, а після цього у нас проходило тренування. Зрештою, я ж сам вам передзвонив, і готовий відповісти на всі ваші питання.
— У такому разі передусім хотілося б почути версію Романа Безуса про інцидент з Боатенгом у Дніпропетровську…
— Спочатку я побачив, що він навмисно вдарив по ногах Ахмеда Янузі, після чого гукнув йому: «Що ти робиш?!». Гадаю, про його реакцію на мої слова бачили всі, тож коментувати саме порушення правил з його боку немає сенсу. А от щодо його слів про расизм... Я дуже неприємно здивувався, коли дізнався таку «версію» від футболіста «Дніпра». У попередній розмові з вами я вже спростовував її, та хотів би ще раз наголосити: я сказав йому лише: «Що ти робиш?».
— Чи доводилося раніше потрапляти в подібні історії з явно нефутбольним підтекстом?
— Ніколи. Окрім цього, мене сповістили про слова Боатенга мої батьки, що було вдвічі неприємніше — краще б на цю брехню відреагував хтось інший, а тут — перший дзвінок саме від найрідніших людей. Після цього я прочитав в Інтернеті три чи чотири версії нібито сказаного мною, і навіть попри прийнятний результат у дніпропетровському матчі, настрій, звісно, уже не той…
— Мабуть, і уваги з боку ЗМІ в понеділок було чимало до вашої персони…
— Зізнаюсь, дзвінків за сьогодні (розмова відбулася в понеділок увечері. — А.В.) було більше, ніж того дня, коли я дебютував у збірній (усміхається)!
— А паніки, часом, не було?
— Абсолютно. Мені немає чого турбуватися, правда на моєму боці.
«Наша мета — потрапити до Ліги Європи»
— Куди приємнішою для вас неодмінно буде тема суто футбольна.
— О, це вже точно!
— Ну тоді розпочнемо з дніпропетровського матчу, точніше, — зйого результату: зважаючи на розвиток подій на футбольному полі, «Ворскла» залишилася задоволеною нічиєю?
— У Дніпропетровськ ми їхали по перемогу, однак матч видався вкрай непростим: ми ж і в рахунку поступалися по ходу гри... Ситуація змінилися після того, як ми залишилися в більшості, а рахунок уже був нічийний — дуже хотілося перемогти, та все ж і нічия — результат непоганий.
— Після перемоги над «Кривбасом» та нічиєї в Дніпропетровську можна говорити про успішний для «Ворскли» старт весняної частини чемпіонату.
— А хіба ж ми даремно готувалися до сезону всю зиму?! Кожен із наших футболістів мріє знову грати в єврокубках, тож відступати нам нікуди: календар дуже непростий, конкуренція — зашкалює. Тож ми обов’язково битимемося до останнього й докладемо всіх зусиль, аби фінішувати в зоні Ліги Європи.
— Наступний опонент на шляху до омріяної мети — «Іллічівець». Чи бачили матчі маріупольців навесні?
— Так. Зізнаюсь, що хоч маріупольці й поступилися в обох іграх, все ж помітно, що команда готова до продовження сезону дуже непогано. Можу пообіцяти, що недооцінки з нашого боку точно не буде — налаштовуємося на серйозний бій.
— Ця зустріч неодмінно стане принциповою ще й для Миколи Павлова…
— Ну звісно: всі прекрасно знають, що наш наставник не один рік працював у Маріуполі, віддавши цьому місту й клубові частину свого серця. Тож цей матч вкрай важливий і для нас — хочеться порадувати Миколу Петровича якісною грою та результатом.
